Рекомедації для педагогів і батьків

Корекційні  прийоми у роботі з дітьми з інтелектуальними порушеннями:

  • адаптація змісту освіти до пізнавальних можливостей учнів, що виявляється в зменшенні обсягу матеріалу, його спрощенні за характером і структурою;
  • наочність навчання: використання різних видів наочності, її відповідність рівню розвитку сприймання й мислення дитини, поступове ускладнення (від реальних предметів та об’єктів до символічної наочності), задіювання якомога більшої кількості аналізаторів (слух, зір, дотик), поєднання наочних методів із словесними, практичними;
  • уповільненість процесу навчання з урахуванням інертності нервових процесів дітей;
  • повторюваність у навчанні та вихованні з метою ліквідації фрагментарності сприймання, недосконалості запам’ятовування. Повторення має бути систематичним, різноваріативним, з різним ступенем залучення дитини;
  • включення учня в діяльність, спрямовану на подолання труднощів і перешкод (принцип вправляємості) – всі теоретичні відомості, правила мають бути засвоєні через практичну діяльність різного ступеня труднощів і новизни; без відпрацювання вмінь у практиці подолати наявний у розумово відсталих учнів розрив між теорією й практикою неможливо;
  • спеціальна організація праці – у процесі роботи слід вчити учня планувати свою діяльність, міркувати про послідовність та способи виконання, описувати результати і порівнювати їх із зразком;
  • використання гри у навчально – корекційній роботі – з метою підвищення інтересу дитини до навчальної діяльності, подолання її пасивності слід використовувати як дидактичну, так і сюжетно-рольову гру;
  • дотримання охоронно-педагогічного режиму з урахуванням конкретного клінічного діагнозу;
  • позитивні емоції педагога слугують засобом стимулювання дитини до навчальної діяльності й спілкування, формують її віру у свої можливості.

Загальні рекомендації :

  • Використовуйте доступне мовлення, висловлюйтеся точно і лаконічно. Якщо вам потрібно пояснити щось складне, розподіліть інформацію на частини.
  • Уникайте словесних штампів та образних висловів, якщо ви не впевнені в тому, що дитина їх знає. Не використовуйте сарказм і натяки.
  • Викладаючи новий матеріал, розповідайте все крок за кроком. Надайте дитині можливість усвідомити кожен крок після пояснення, якщо необхідно, використовуйте ілюстрації. Будьте готовими повторити кілька разів. Не зневірюйтеся, якщо вас відразу не зрозуміли.
  • Ставтеся до дитини із затримкою в розвитку так само, як і до їхніх однолітків, обговорюйте з ними ті ж самі теми.

      Деякі діти з інтелектуальними порушеннями прагнуть догодити співрозмовнику та кажуть те, що їм здається, хочуть від них почути. Тому, щоб мати достовірну інформацію, ставте питання на тему, яка вас цікавить, кілька разів, перефразовуючи їх.

Поради учителеві:

  • Зосередьте увагу на сильних сторонах учня та спирайтеся на них у процесі навчання. Водночас будьте готові до того, що доведеться поступово заповнювати прогалини в знаннях, уміннях, навичках школяра.
  • Подавайте зміст навчального матеріалу невеликими частинами, використовуючи мультисенсорний підхід (слуховий, візуальний, маніпуляційний). Якомога більше повторюйте та закріплюйте вивчене.
  • Заохочуйте учня, підтримуйте позитивну мотивацію навчання.
  • Дещо сповільніть темп навчання, зважаючи на знижені психічну витривалість і розумову працездатність учня. Будьте терплячими, якщо учневі потрібно пояснити чи показати щось багаторазово. Віднайдіть оптимальний варіант взаємодії з ним (поясніть новий матеріал до уроку, на занятті давайте письмовий тезовий план, алгоритм дій тощо).
  • Практикуйте прикладне застосування набутих учнем знань.
  • Спільно з учнем поетапно аналізуйте виконання завдання.
  • Урізноманітнюйте навчальну діяльність, однак забезпечуйте плавний перехід від одних видів діяльності до інших.
  • Завдання мають відповідати можливостям учнів і виключати відчуття стійких невдач.
  • Надавайте учням достатньо часу для виконання завдання та практичного застосування нових умінь та навичок, однак надто тривале виконання однієї вправи може стомити його.
  • Не перекладайте подолання проблем у навчанні виключно на батьків. Допомагайте їм усвідомлювати найменші успіхи учня та закріплювати їх.

Подолання труднощів у навчанні – це результат спільної тривалої та кропіткої роботи педагогів, психологів, батьків і навіть терапевтів.

Вплив соціальних мереж на формування особистості. Дитина у віртуальному світі.

 Однією з основних ознак розвитку сучасного суспільства є стрімкий розвиток комп’ютерних інформаційних технологій, який дає можливість сучасній людині навчатися, обговорювати проблеми, які турбують, знайомитися та спілкуватися з друзями, а також перенестися в будь-яку країну світу, дізнатися про її культуру та традиції, використовуючи необмежені можливості всесвітньої мережі Інтернет. Незважаючи на те, що Україна за рівнем розвитку інформаційних технологій відстає від деяких країн світу, Інтернет і комп’ютери все більше входять у наше повсякденне життя.

   Соціальні мережі – один із соціальних інститутів, який тією чи іншою мірою виконує замовлення суспільства та окремих соціальних груп щодо певного впливу на населення в цілому, в тому числі й на окремі вікові та соціальні категорії. Вони виступають як засіб інформаційних війн, маніпуляцій людьми, соціалізації, виховання дітей, підлітків і молоді. Під впливом мережевого суспільства змінюється стиль життя людей, зокрема звичні канали отримання інформації, характер міжособистісних взаємин, структура дозвілля, відбувається інтенсивне вироблення нових моделей взаємодії з середовищем. І, безумовно, все це впливає на безперервний процес соціалізації молодої людини. Continue reading “Вплив соціальних мереж на формування особистості. Дитина у віртуальному світі.”

Писемне мовлення дітей – проблема сьогодення

Серед загального контингенту дітей масової школи великий відсоток серед інших порушень мовлення складають порушення писемного мовлення (дисграфія, дислексія).  Такі порушення є серйозною перешкодою в оволодінні учнями грамотою не тільки на початкових етапах навчання, але й на більш пізніх – в засвоєнні граматики рідної мови. За даними логопедичних обстежень, кількість цих дітей із коливається від 2,5% до 10% від загальної кількості учнів 2-х, 3-х класів.

Нам, дорослим, треба чітко усвідомити, що сьогодні не можливо сформувати грамотне усне та письмове мовлення дитини, якщо систематично не проводити цілого комплексу цілеспрямованих мовленнєвих занять та різноманітних ігор на розвиток зорової уваги, мовної пам’яті, фонематичних процесів, уявлення, мислення, читання художньої літератури, які збагатять словниковий запас дітей.

Робота над запобіганням помилкам під час читання та письма буде ефективною за умови об’єднання зусиль вчителя – логопеда, педагогів, вихователів та батьків в дошкільному віці.

З цією метою 12 травня 2017 року в НВК відбулося засідання методичного об’єднання вчителів – логопедів освітніх закладів міста, на якому присутніми були вихователі дошкільних груп та вчителі початкових класів закладу.

З огляду на досвід роботи з категорією дітей з порушеннями писемного мовлення  цікавим, змістовним та корисним був виступ завідувача психолого – медико – педагогічної консультації, вчителя – логопеда ЗОШ І-ІІІ ст. №1  Новоселецької О.Г. щодо використання пропедевтики та здійснення корекції порушень письма (дисграфій)  у молодших школярів.  Продовжила думку Іванюк Ж.І., вчитель – логопед НВК, яка презентувала своє бачення щодо попередження порушень читання (дислексій) у дітей дошкільного віку.

Учасникам методичного об’єднання було запропоновано огляд навчальної та методичної літератури для проведення корекційної роботи з дітьми дошкільного віку та молодшими школярами.

Що таке інклюзивне навчання?

 Згідно з ЮНЕСКО інклюзивне навчання – це «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі». Метою інклюзивного навчання є покращання навчального середовища,  в якому вчитель і учні відкриті до різноманіття, де гарантується забезпечення потреб учнів і повага до їх здібностей та можливостей бути успішними.

«Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей» (Концепція розвитку інклюзивної освіти. Наказ МОН від 01.10.2010 № 912). Continue reading “Що таке інклюзивне навчання?”

СПІЛЬНИЙ ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР МІСЬКОЇ ПМПК ТА ЗОШ І-ІІІ СТ. №6

31 січня 2017 року на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №6 відбувся теоретико – практичний семінар на тему: «Забезпечення освітніх потреб дітей із психофізичними порушеннями, система надання корекційних послуг». Continue reading “СПІЛЬНИЙ ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР МІСЬКОЇ ПМПК ТА ЗОШ І-ІІІ СТ. №6”

ПОРАДИ БАТЬКАМ ВІД ЛОГОПЕДА

У батьків майбутніх першокласників виникає багато запитань: чи готова дитина до школи, чи вона не гірша за інших, чи засвоїла програму своєї вікової групи? Зокрема, батьків непокоїть, чи відповідає рівень мовленнєвого розвитку їхньої дитини віковим нормам. Щоб дати відповіді на ці запитання, доцільно перевірити рівень мовленнєвого розвитку дитини вдома.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ВІД ЛОГОПЕДА

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Якщо Ви стоїте перед вибором спеціальної школи у відповідності до порушень у розвитку Вашої дитини ми презентуємо умови для навчання, виховання та реабілітації на базі:
1. Комунального закладу «Клеванська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ст.» для дітей з порушенням зору;
2. Кам’янець – Подільська спеціальна школа-інтернат І- ІІІ ступенів для дітей з порушенням зору;
3. Новоушицька загальноосвітня школа-інтернат для глухих дітей.

ЗБЕРЕЖЕМО ЗІР ДІТЕЙ

Порушення зору може мати різний ступінь – від тотальної сліпоти, що зустрічається рідко (10%); часткової сліпоти, коли людина не може розрізняти колір і форму, але може бачити світло, до незначного зниження зору. За певної підготовки, яку діти з порушенням зору починають отримувати ще в дошкільному закладі, вони досить вільно та самостійно орієнтуються, пересуваються. Існує безліч засобів і технологій, що допомагають людям із порушенням зору бути самостійними; від простого диктофона й годинника, «що розмовляє», до міні-комп’ютера, що дає змогу орієнтуватися на місцевості.
Основною причиною зниження гостроти зору є природжені захворювання або аномалії очей (70% випадків). Серед поширених розладів органів зору – мікрофтальм, анофтальм, катаракта, глаукома. Атрофія зорового нерва, дегенерація сітківки, астигматизм. Короткозорість, далекозорість. Унаслідок неповного чи спотвореного сприйняття довкілля уявлення таких дітей певною мірою збіднені, фрагментарні, отримана інформація погано запам’ятовується. Діти відчувають труднощі під час читання, письма, практичних робіт, швидко стомлюються, що зумовлює зниження розумової та фізичної працездатності. Саме тому вони потребують дозованого зорового навантаження та охоронного режиму під час організації навчального процесу. Continue reading “ЗБЕРЕЖЕМО ЗІР ДІТЕЙ”