Рекомедації для педагогів і батьків

Корекційні  прийоми у роботі з дітьми з інтелектуальними порушеннями:

  • адаптація змісту освіти до пізнавальних можливостей учнів, що виявляється в зменшенні обсягу матеріалу, його спрощенні за характером і структурою;
  • наочність навчання: використання різних видів наочності, її відповідність рівню розвитку сприймання й мислення дитини, поступове ускладнення (від реальних предметів та об’єктів до символічної наочності), задіювання якомога більшої кількості аналізаторів (слух, зір, дотик), поєднання наочних методів із словесними, практичними;
  • уповільненість процесу навчання з урахуванням інертності нервових процесів дітей;
  • повторюваність у навчанні та вихованні з метою ліквідації фрагментарності сприймання, недосконалості запам’ятовування. Повторення має бути систематичним, різноваріативним, з різним ступенем залучення дитини;
  • включення учня в діяльність, спрямовану на подолання труднощів і перешкод (принцип вправляємості) – всі теоретичні відомості, правила мають бути засвоєні через практичну діяльність різного ступеня труднощів і новизни; без відпрацювання вмінь у практиці подолати наявний у розумово відсталих учнів розрив між теорією й практикою неможливо;
  • спеціальна організація праці – у процесі роботи слід вчити учня планувати свою діяльність, міркувати про послідовність та способи виконання, описувати результати і порівнювати їх із зразком;
  • використання гри у навчально – корекційній роботі – з метою підвищення інтересу дитини до навчальної діяльності, подолання її пасивності слід використовувати як дидактичну, так і сюжетно-рольову гру;
  • дотримання охоронно-педагогічного режиму з урахуванням конкретного клінічного діагнозу;
  • позитивні емоції педагога слугують засобом стимулювання дитини до навчальної діяльності й спілкування, формують її віру у свої можливості.

Загальні рекомендації :

  • Використовуйте доступне мовлення, висловлюйтеся точно і лаконічно. Якщо вам потрібно пояснити щось складне, розподіліть інформацію на частини.
  • Уникайте словесних штампів та образних висловів, якщо ви не впевнені в тому, що дитина їх знає. Не використовуйте сарказм і натяки.
  • Викладаючи новий матеріал, розповідайте все крок за кроком. Надайте дитині можливість усвідомити кожен крок після пояснення, якщо необхідно, використовуйте ілюстрації. Будьте готовими повторити кілька разів. Не зневірюйтеся, якщо вас відразу не зрозуміли.
  • Ставтеся до дитини із затримкою в розвитку так само, як і до їхніх однолітків, обговорюйте з ними ті ж самі теми.

      Деякі діти з інтелектуальними порушеннями прагнуть догодити співрозмовнику та кажуть те, що їм здається, хочуть від них почути. Тому, щоб мати достовірну інформацію, ставте питання на тему, яка вас цікавить, кілька разів, перефразовуючи їх.

Поради учителеві:

  • Зосередьте увагу на сильних сторонах учня та спирайтеся на них у процесі навчання. Водночас будьте готові до того, що доведеться поступово заповнювати прогалини в знаннях, уміннях, навичках школяра.
  • Подавайте зміст навчального матеріалу невеликими частинами, використовуючи мультисенсорний підхід (слуховий, візуальний, маніпуляційний). Якомога більше повторюйте та закріплюйте вивчене.
  • Заохочуйте учня, підтримуйте позитивну мотивацію навчання.
  • Дещо сповільніть темп навчання, зважаючи на знижені психічну витривалість і розумову працездатність учня. Будьте терплячими, якщо учневі потрібно пояснити чи показати щось багаторазово. Віднайдіть оптимальний варіант взаємодії з ним (поясніть новий матеріал до уроку, на занятті давайте письмовий тезовий план, алгоритм дій тощо).
  • Практикуйте прикладне застосування набутих учнем знань.
  • Спільно з учнем поетапно аналізуйте виконання завдання.
  • Урізноманітнюйте навчальну діяльність, однак забезпечуйте плавний перехід від одних видів діяльності до інших.
  • Завдання мають відповідати можливостям учнів і виключати відчуття стійких невдач.
  • Надавайте учням достатньо часу для виконання завдання та практичного застосування нових умінь та навичок, однак надто тривале виконання однієї вправи може стомити його.
  • Не перекладайте подолання проблем у навчанні виключно на батьків. Допомагайте їм усвідомлювати найменші успіхи учня та закріплювати їх.

Подолання труднощів у навчанні – це результат спільної тривалої та кропіткої роботи педагогів, психологів, батьків і навіть терапевтів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *