ЗБЕРЕЖЕМО ЗІР ДІТЕЙ

Порушення зору може мати різний ступінь – від тотальної сліпоти, що зустрічається рідко (10%); часткової сліпоти, коли людина не може розрізняти колір і форму, але може бачити світло, до незначного зниження зору. За певної підготовки, яку діти з порушенням зору починають отримувати ще в дошкільному закладі, вони досить вільно та самостійно орієнтуються, пересуваються. Існує безліч засобів і технологій, що допомагають людям із порушенням зору бути самостійними; від простого диктофона й годинника, «що розмовляє», до міні-комп’ютера, що дає змогу орієнтуватися на місцевості.
Основною причиною зниження гостроти зору є природжені захворювання або аномалії очей (70% випадків). Серед поширених розладів органів зору – мікрофтальм, анофтальм, катаракта, глаукома. Атрофія зорового нерва, дегенерація сітківки, астигматизм. Короткозорість, далекозорість. Унаслідок неповного чи спотвореного сприйняття довкілля уявлення таких дітей певною мірою збіднені, фрагментарні, отримана інформація погано запам’ятовується. Діти відчувають труднощі під час читання, письма, практичних робіт, швидко стомлюються, що зумовлює зниження розумової та фізичної працездатності. Саме тому вони потребують дозованого зорового навантаження та охоронного режиму під час організації навчального процесу.
Загальні рекомендації:
• Намагайтеся надати інформацію в тому вигляді, у якому її хотіла б отримати дитина, яка не бачить або бачить погано. Якщо у вас немає змоги перевести інформацію в потрібний формат ( шрифт Брайля, крупний шрифт 16 – 18 та більших кеглів, дискета, щоб прочитати її за допомогою комп’ютера зі звуковою програмою, аудіокасета), віддайте її в тому вигляді у якому вона є: це однаково краще, аніж нічого.
• Якщо ви збираєтеся читати вголос дитині , яка не бачить, спочатку попередьте її про це. Говоріть нормальним голосом. Не пропускайте інформацію, якщо вас про це не просять, і не замінюйте читання переказом.
• Якщо ви знаходитесь із дитиною, яка не бачить у новому приміщенні, опишіть коротко, де ви перебуваєте. Наприклад: «У центрі класу, приблизно за шість кроків від тебе, праворуч і ліворуч, – ряди парт, дошка – попереду». Або: «Ліворуч від дверей, біля входу, – шафа». Зверніть увагу на наявність «небезпечних» предметів. Уникайте розмитих визначень та описів які, зазвичай, супроводжуються жестами, виразами на кшталт: «Склянка знаходиться десь там на столі, це біля тебе…». Намагайтеся бути точними: «Склянка посередині столу», «Стілець праворуч від тебе»
• Завжди називайте себе та інших співрозмовників, а також усіх присутніх і тих, хто вийшов чи повернувся до приміщення. Не забувайте озвучувати свої жести та написи. Намагайтеся передати словами те, що часто висловлюєте мімікою і жестами,- не забувайте, що звичний жест «там…» людина, яка не бачить, не розуміє. Коли ви спілкуєтесь із групою таких дітей, не забувайте щоразу називати того, до кого ви звертаєтеся. Не змушуйте співрозмовника говорити в порожнечу: якщо ви пересуваєтесь попередьте його.
• Дізнайтеся чи потрібно попереджати дитину про перешкоди під час руху (сходи, двері тощо). Якщо ви помітили, що вона збилася зі шляху або попереду неї є перешкода, не керуйте її рухом на відстані, підійдіть і допоможіть повернутися на правильний шлях. Якщо не встигаєте підійти, голосно попередьте про небезпеку. Коли спускаєтесь або підіймаєтеся сходами, ведіть дитину боком до них. Пересуваючись, не робіть різних рухів.
• За столом можна пояснити, що й де знаходиться на тарілці, використовуючи принцип циферблату. Наприклад: «На 12- шматок сиру, на 3 салат, на 6- хліб».
• Необхідно навчити школярів орієнтуватися в приміщенні школи (до моменту, доки дитина не запам’ятає всі маршрути; у випадку яких-небудь змін, її слід супроводжувати); надавати, якщо це можливо, навчальні матеріали в інших форматах (шрифтом Брайля, крупним шрифтом, на аудіокасеті); дати можливість використовувати звукозаписуючі прилади та комп’ютери. Не слід забувати про те, що все написане має бути озвучено. Крім того, у приміщенні та на подвір’ї потрібно передбачити аби всі наявні перешкоди виділялися контрастним кольорами (крайні сходинки, двері тощо).
Поради учителеві
• Через кожні 10-15 хвилин учень повинен 1-2 хвилини перепочивати роблячи спеціальні вправи.
• Освітлення робочого місця учня має бути не менш як 75-100 Дж/ м.
• В унаочненнях доцільно збільшити шрифт, фон зробити не білим, а світло-жовтим чи світло-зеленим.
• Пишучи на класній дошці, матеріал розташовуйте так, щоб в учня він не зливався в суцільну лінію. З’ясуйте, написи яким кольором крейди учень бачить краще.
• Давайте можливість учням підійти до дошки чи унаочнення, щоб краще роздивитися написане.
• Намагайтесь все, що пишете на дошці, продублювати роздавальним матеріалом.
• Зверніть увагу на якість роздавального матеріалу: це має бути матовий, а не глянцевий папір, шрифт-великий і контрастний.
• Не переобтяжуйте учня читанням великих тестів під час самостійного опрацювання матеріалу, краще поясніть ще раз усно, переконайтеся, що він усе зрозумів.
• З таких предметів, як література, історія, географія тощо можна використовувати аудіо записи.
• Доцільно переглянути вимоги до письмових робіт. Іноді слабозорому учневі необхідно писати з використанням трафарету, щоби правильно розташувати текст на сторінці та дотримуватися рядків.
• Частіше перевіряйте розуміння учнем матеріалу, який подається на уроці.
• Стежте за поставою учня й водночас не обмежуйте його, коли він надто близько підносять до очей.
• Не робіть зайвих рухів і не затуляйте учневі джерело світла.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *